Олег Скільський

В 1924 році на пожертви емігрантів - вихідців з Оряви, були відлиті три дзвони для нашої церкви. Великий дзвін подарували брати Ориняки, середній (ім'я дзвона 'Николай') - Дуб Микола, Романинець Ілько, Павкович Йосиф, Дуб Олекса і Дуб Юрко, малий (ім'я дзвона 'Лука') - Дуб Лука з дітьми, Винник Федір, ... Олекса і Хомович Семен. Під час війни дзвони були зняті з дзвінниці і заховані, щоб уникнути конфіскації. Великий дзвін був втрачений.

Олег Скільський

На початку 20-го століття багато жителів Оряви виїжджали на заробітки в США. Більшість з них працювала на вугільних шахтах в містечку Централія, штат Пенсильванія (Centralia, Pennsylvania). Першими заробітчанами з Оряви були Флюдович Филимон (1869-1922) і Дорош Юрко (1865 р.н.). 14 січня 1903 року на судні 'Майн' вони прибули в порт Нью Йорк. З 1903 року по 1920 рік в США виїжджали представники родин Брящеїв, Жуків, Дубів, Хомовичів, Довганичів, Гиричів, Данькевичів, Дмитрахів, Гордінців, Масинців, Щербановичів, Романинців, Митянських, Краснянських, Маринців, Лемкаловичів, Половковичів, Ориняків, Тимківих, Ладусів і деяких інші. Більшість з них залишились в США.

Олег Скільський

Наша церква була побудована в 1890 році Снігуром Лукою (1846-1928), який походив з Погара. Він уславився, як майстер дерев'яної монументальної архітектури і різьбяр. Його авторству приписують понад 30 церков, зокрема в Росохачі (1882), Гусному Вижному (1890), Маткові (1899), Климці (1925), а також церкву і іконостас в Кривому (1922).

Олег Скільський

Опис села Орява з географічного словника Королівства Польського і інших країв слов’янських (Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich. Tom VII. Warszawa, 1886):
Orawa, rus. Oriawa, wies, pow. stryjski, 56 klm. na pld.-zach. od Stryja, 23 klm. od sadu powiat. w Skolem, 6 klm. od urz. poczt. w Koziowej. Na pln.-zach. lezy Pohar, na pln.-wsch. Orawczyk i Koziowa, na wsch. Rykow, na pld.-wsch. Plawie, na pld.-zach. kol. Annaberg. Pln. czesc wsi przeplywa pot. Orawa, od pln.-zach. z Poharu na pld.-wsch. a potem na pln.-wsch. do Koziowej, i zabiera w obrebie wsi z obu bokow male strugi. Zabudowania wiejskie leza w dolinie Orawy. Na prawym brzegu wznosza sie lesiste gory: Kiczerka do 1128 mt. i Dauszki do 1058 mt. (znak triang.) na granicy pld.-zach., a na lew. brz. Zwiniow 985 mt. (znak triang.). Na pln.-wsch. granicy wznosi sie na praw. brz. Orawy Ostrog do 936 mt. Wlasn. wiek. (hr. Kinsky’ego) ma roli or. 29, lak i ogr. 8, past. 3, lasu 45 mr.; wl. mn. roli or. 1010, lak i ogr. 1681, past. 688, lasu 612 mr. W r. 1880 bylo 667 mk. w gminie (miezdy nimi 4 obrz. rz.-kat.). Par.rz.-kat. w Skolem, gr.-kat. w miejscu, dek. skolski, archidyec. lwowska. Do par. nalezy Pohar. We wsi jest cerkiew pod wez. s. Michala i szkola etat. 1-klas. i dwa mlyny: Dolisznyj i Horisznyj. Ludnosc nalezy do gorskiego rodu Tucholcow.

Олег Скільський

В 1791 році в Оряві народився Данкевич Лука, український поет,
громадянсько-культурний і церковний діяч. В 1820 році закінчив Львівську духовну семінарію. Служив священником УГКЦ в Плав'ю, Нижньому Синевідську, Ракові і Колимиї. В 1848-1849 роках був головою 'Руської ради' в Стрию. Один з організаторів Руського літературного товариства (1864) і бурси для бідних учнів в Коломиї. На літературному напрямку Лука Данкевич проявив себе, як поет і байкар. Свої поезії та статті він друкував у багатьох виданнях: в альманасі 'Вінок русинам на обжинки' (1847), в газетах 'Зоря Галицька', 'Новини', 'Вінок русинів', 'Голос народний', в збірнику 'Галичанин'. Він автор знаменитого у свій час вірша 'Гуцули в Парижу 1814 року' (більш відомого, як 'Коломия краща'). В тодішних читанках для дітей друкувалися його байки 'Вихор і буря', 'Жаба та місяць', 'Заєць з лисом', 'Осел та кінь', 'Огонь і вода', 'Язик і меч', 'Мудрий бик'... Літературну творчість Данкевича Луки високо оцінював Іван Франко.

Олег Скільський

Вже буде сотки літ, як горіло сусідське село Погар: його спалили татари. Та й оповідают старі люди, що й наше село горіло. Річка несла попели і від того ставала сама чорна, ніби погоріла. Витікає вона з Роп'янки. А там, переказуют, колись була нафта. Може й нафта загорілася та текла долі водов. Здавалося, що горит ріка. Від того часу село назвали Орява (©Василь Сокіл. 'Писана криниця'. Легенди та перекази про оселі (частина 1).

Олег Скільський

Перша письмова згадка про наше село, яке колись називалося Комарники, відноситься до 1574 року.